Роль жінки в суспільстві

Бар'єри з якими стикаюся я як 18річна дівчина, студентка. Все починається з гуртожитку. Зранку приходить жіночка, яка перевіряє температуру та питає про самопочуття. Але не дай Боже вона побачить крихітку хлібу в кутку столу.. «Ви ж дівчата, як так можна??». Це бар'єр, який, мабуть, маловідомий хлопцям. Коли дівчина ти маєш бути охайною та чемною. Далі ми йдемо на пари. На парах можливі внутрішні бар'єри. Страх перед новим викладачем або новою темою, яку ніхто «не зміг знайти». Паралельно продивляємося нові вакансії. «Наші вимоги: хлопець, 18 років». Ні. «Дівчина, 21-30 років». Теж ні. Це теж бар'єри. Хоча такі вакансії і заборонені законодавством їх все одно більшість, якщо не всі.  Після пар їдемо гуляти. Знаходимо в транспорт. Сідаємо. Ловимо купу невдоволених поглядів, а іноді і слів. Бо ми молоді дівчата, нам сидіти заборонено. Навіть якщо погано. «Погано» існує лише у старших людей.  Зустрічаємо наших супутників на цю прогулянку. Бабусі з квітами разів 5 скажуть «

Три дні тому я відвідала блог-кафе «Арт-терапія як засіб комунікації та налагодження діалогу в місцевих громадах». Разом зі мною були присутні близько 10 жінок та 2 юнаки. Жінки та дівчата різного віку.  Всі сиділи в колі та мали знайомитися. Вже тоді я помітила, що всі ми різні, але дуже схожі. Ми мріємо, боремося і не висипаємося.  Згодом було 2 вправи, одна з яких групова. І от тоді рівність відчулася ще більше. Всі об'єдналися в маленькі групи і мали виконати спільне завдання. Незнайомі одне одній жінки та дівчата стали командою, незважаючи ні на що. Я захоплено спостерігала і думала. Думала, що арт-терапія це одне з тих місць, де жінок можна об'єднати. Згадати лише мій блог про мізогінію. Можливо, якби жінки, які проявляють мізогінію ось так приходили на сеанси арт-терапії і об'єднувалися з іншими жінками. Вони б спілкувалися з різними жінками. Говорили, слухали та чули б інших. І вбивали в собі це бажання зневажати інших жінок. Арт-терапія це місце пізнання себе, місц

Станом на 1 квітня 2019 року в Україні під медичним налгядом перебувало 142 076  ВІЛ-інфікованих громадян, зокрема 46 987 хворих із діагнозом «СНІД». В 2018 році щодня реєстрували 50 випадків ВІЛ-інфікування, 24 - захворювання на СНІД та 9 смертей від хвороб зумовлених СНІДом. Україна посідає перші місця в цьому антирейтингу. Кожного року 1 грудня проходять різні акції на тему протидії поширенню ВІЛ, в школах проводять тематичні уроки. Але цифра захворювань все одно росте. За даними ВООЗ в 2019 році 270 млн жінок в світі мали незадоволену потребу в контрацептивах. В Україні зокрема існує така проблема. У багатьох жінок просто нема можливості придбати контрацептиви через економічні труднощі, дехто потерпає від сексуального насильства з боку партнера, який змушує до сексу без презервативу, хтось став жертвою зґвалтування невідомим чоловіком і багато інших випадків, коли жіноче здоров'я опиняється під загрозою.  Тому я б хотіла розповісти трохи більше про жіночу котрацепцію. Всього

В минулому блозі я казала, що багатьох відомих жінок не знають чи не помічають за чоловіками. Тому я підготувала підбірку українок, яких, на мою думку, варто знати. Звісно, це малесенька частина тих, хто заслуговує на повагу та визнання. Але я хоча б спробую Вас наснажити дізнаватися більше про українських жінок не лише в спектрі краси та домашнього затишку. Ірина Галай . В травні 2016 стала першою українкою, яка підкорила Еверест. В липні – найнебезпечнішу гору в світі К2. Своє сходження вона присвятила 30-річчю незалежності України. Вона довела, що жінки здатні побороти складність різного рівня. Навіть такого, як найвища точка на Землі від рівня моря. Роберта Бондар . Перша етнічна українка, яка в   1992 році підкорила космос. Її родина з Івано-Франківщини, а сама ж астронавтка народилася вже в Канаді. З дитинства захоплювалася біологією, згодом стала неврологинею. Перед тим, як вирішила стати астронавткою, опанувала керування літаком. Також Роберта володіє українською. Оксана

«Стів Джобс у спідниці: як наймолодша мільярдерка світу Елізабет Голмс опинилася на лаві підсудних» – це заголовок новини від журналістів ТСН. І схожих аналогів «видатних чоловіків в спідницях» в Інтернеті хоч гать гати. «Юлія Тимошенко в штанах: як народний депутат А. А. виступив на засіданні Верховної Ради» – це вигаданий заголовок, аналогів якому нема. ЗМІ знову і знову продовжує занижувати досягнення жінок, прирівнюючи їх до чоловічих. Підтримуючи думку в суспільстві, що жінка завжди стоїть за чоловіком. Якщо Ви знаєте мало жінок-винахідниць, жінок-дослідниць, жінок-науковиць це не означає, що їх зовсім не існує. Часто «обличчям» відкриття стає чоловік, бо з жінкою воно стане «не престижним». Так і з представництвом компаній чи навіть «чоловічими» професіями. Жінки, які працюють в IT-сфері весь час піддаються дискримінації. В їхній бік лунають слова: «що жінка забула в чоловічій справі», «що ти можеш знати про ІТ», «Ви недостатньо компетентні, бо Ви жінка». Чи нас не має цікавити в

Праворадикали люблять заявляти, що Захід, навіюючи свої цінності, приніс в наше суспільство поняття « child-free *». Чим, звісно, руйнує «традиційний інститут сім’ї». Та чи справді це так? І як Захід вплинув на це? Чайл-фрі або свідома бездітність – субкультура та ідеологія, яка характеризується принциповим небажанням мати  дітей  попри таку можливість (не йдеться про людей з безпліддям,  тих, що відкладають розмноження  на потім або не мають твердої позиції в цьому питанні). Отже, це сім’я, яка не хоч мати дітей. Чи руйнують такі люди ТІС? Ні. Тому, що сім’я, яка хоче дітей їх матиме. Ці діти будуть бажаними. На відміну від тих батьків, яких буквально змусили народжувати. З цього випливає і відповідь на питання: яку роль відіграли «західні цінності» в «поширенні чайлд-фрі» в Україні. Більш розвинені країни просто показали приклад. Як це, коли жінка сама відповідає за свою репродукцію. Згадати навіть, список заборонених професій для жінок. Його існування виправдовують піклування про жі